Роблю домашку по укр.літ.Любі колегіанти!!! Користуйтеся:
Доповідь на тему: Гімн України
Один рядок
цієї пісні, оці слова, що дали назву віршеві українського поета Павла
Чубинського, понад 150 років викликали страх у кількох режимів: царського,
польського-шляхетського, румунсько-боярського... У недалекому минулому за
виконання цієї пісні, поширення її тексту можна було тяжко поплатитися і на
батьківщині П Чубинського: згаданий вірш був заборонений, не входив до жодних
видань. І от наприкінці 1989 року над відновленою могилою П. Чубинського, на
Книшевому кладовищі в Борисполі, згадана пісня, мов фенікс, воскресла із
мертвих, знову зазвучала у рідному краї поета у виконанні народного хору під
диригуванням Леопольда Ященка. Пісню підхопила численна громада тих, хто
прийшов уклонитися пам'яті вірного сина свого народу. Це не єдиний випадок,
коли пісня, тривалий час замовчувана, знову відроджується, розправляє зв'язані
крила. На західноукраїнських землях вона тривалий час, власне, до вересня
1939-го, була найпопулярнішою українською патріотичною піснею: якщо не звучала
публічно, то жила у серцях тих, хто вірив у духовне відродження народу. Функцію національного гімну пісня «Ще
не вмерла Україна» виконувала весь час існування Українськой держави; як гімн
пісня використовувалася іншими державами. Однак державне затвердження він
отримав лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської
України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій
державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго.
Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений шовіністичним
угорським урядом, так само, як він більше сімдесят років був заборонений на
Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений
казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».Відроджується, воскресаються національні
традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед них і «Ще не
вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цим гімном на устах
боролися за волю України, страждали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах,
ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах. З
піснею-гімном пов'язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в
наш час все більше стає реальністю. Нова суверенна держава Україна в
майбутньому, очевидно, затвердить новий гімн, який відображатиме долю її народу
у нові часи. Але водночас вона завжди пам'ятатиме патріотично-національний
мученицько-страдницький хорал «Ще не вмерла Україна», створений діячами
культури Наддніпрянщини і Галичини, - який понад століття одухотворював
національно-духовні поривання народу до своєї суверенності.
Навіть далекі від політики еміграційні поети та композитори не написали проекту славня ГЕРОЙСЬКОЇ України. Емігранти у вільному світі досі співають ГАНЕБНИЙ українській нації рабський "славень" "Ще не вмерла Україна" з надією, що не вмре, бо ж "згинуть наші вороженьки (ласкаво), як роса на сонці". Отже, треба лише зачекати на сонце, а НЕ треба "Ворожою кров'ю волю кропити". Навіть бояться співати "Не пора", бо ж — "шовіністичне".
ВідповістиВидалитиЗ http://blog.i.ua/user/657551/1042808/#pО